Нормативно-правова база

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про позашкільну освіту

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 46, ст.393)

 {Додатково див. Закон

№ 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10}

 {Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92

№ 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86

№ 860-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.300

№ 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250

№ 2626-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 28, ст.372

№ 876-V від 05.04.2007, ВВР, 2007, № 27, ст.363

№ 2555-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.41

Кодексом

№ 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112

Законами

№ 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218

№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41

№ 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40

№ 453-VIII від 19.05.2015, ВВР, 2015, № 30, ст.277

№ 498-VIII від 02.06.2015, ВВР, 2015, № 31, ст.294}

{У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 860-IV від 22.05.2003}

{У тексті Закону слова "спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі освіти" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

      Цей Закон відповідно до Конституції України визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

      Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:

система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи;

позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах;

позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів;

філії позашкільного навчального закладу - структурно відокремлені підрозділи позашкільного навчального закладу, що знаходяться поза межами розташування основного позашкільного навчального закладу і виконують таку ж освітню діяльність, як основний позашкільний навчальний заклад в цілому або за окремими її напрямами;

педагогічне навантаження педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу педагогічними працівниками позашкільного навчального закладу;

освітня діяльність позашкільного навчального закладу - процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи;

вихованці - особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об'єднання, секції позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну підготовку;

учні - особи, які відвідують класи та інші творчі об'єднання позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких організована у формі класно-урочної або іншої системи;

слухачі - особи, які проводять дослідницьку, пошукову та експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

Стаття 2. Законодавство України про позашкільну освіту

      Законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання Закону України "Про позашкільну освіту"

 Завданнями цього Закону є:

- забезпечення прав громадян на здобуття позашкільної освіти;

- визначення основних засад державної політики щодо позашкільної освіти;

- створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної освіти;

- встановлення правових засад діяльності позашкільних навчальних закладів;

-визначення основних напрямів, змісту і форм навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах;

- визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про позашкільну освіту;

- створення умов для благодійної діяльності юридичних і фізичних осіб з метою розвитку позашкільної освіти;

- регулювання відносин між органами державної влади і навчальними закладами, установами та організаціями, які визначають зміст, форми і методи позашкільної освіти вихованців, учнів і слухачів;

- створення умов для соціального захисту педагогічних працівників, вихованців, учнів і слухачів позашкільних навчальних закладів.

Стаття 4. Позашкільна освіта

      Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Стаття 5. Структура позашкільної освіти

      Структуру позашкільної освіти становлять:

-позашкільні навчальні заклади;

-інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації;

-гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації;

-клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

-культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи;

-фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Стаття 6. Здобуття позашкільної освіти

1. Вихованці, учні і слухачі мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів.

2. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.

      Здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають позашкільну освіту у порядку, встановленому для громадян України.

Стаття 7. Мова навчання і виховання у позашкільній освіті

     Мова навчання і виховання у позашкільній освіті визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".

{Стаття 7 в редакції Закону № 5029-VI від 03.07.2012}

Стаття 8. Основні завдання позашкільної освіти

     Основними завданнями позашкільної освіти є:

-виховання громадянина України;

-вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;

-виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;

-виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів;

-виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;

-створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;

-формування у вихованців, учнів і слухачів свідомого й відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих, навичок безпечної поведінки;

-задоволення освітньо-культурних потреб вихованців, учнів і слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;

-задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;

-пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів;

-вдосконалення фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту;

-організація дозвілля вихованців, учнів і слухачів, пошук його нових форм; профілактика бездоглядності, правопорушень;

-виховання в учасників навчально-виховного процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих;

-формування здорового способу життя вихованців, учнів і слухачів;

-здійснення інформаційно-методичної та організаційно-масової роботи.

Стаття 9. Основні засади державної політики у сфері позашкільної освіти

 1. Державна політика у сфері позашкільної освіти здійснюється на принципах:

-доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

-фінансування державних та комунальних позашкільних навчальних закладів відповідно до їх структури;

-добровільності вибору типів позашкільних навчальних закладів, форм позашкільного навчання і видів діяльності;

-науковості, світського характеру освіти;

-правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості.

 2. Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на:

-створення умов для здобуття вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти;

-збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду;

{Абзац третій частини другої статті 9 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

-координацію зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та сім'ї на подальше становлення і розвиток позашкільної освіти.

Розділ II

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Стаття 10. Органи управління позашкільною освітою. Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів

1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади та які проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

2. Державне управління позашкільною освітою здійснюють:

-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;

-центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти;

{Частину другу доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

-інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

-Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

-обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

-органи місцевого самоврядування.

 3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти:

-формує програми розвитку позашкільної освіти;

-розробляє Положення про позашкільні навчальні заклади, готує пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення позашкільної освіти;

-розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

-здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

-Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, за участю інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади:

-бере участь у визначенні та реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти;

-здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та державне інспектування позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

-здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

{Частина третя статті 10 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}

 4. Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, та місцевими органами управління освітою.

{Частина четверта статті 10 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}

 5. Основною формою державного контролю за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є державна атестація позашкільного навчального закладу, яка проводиться не рідше одного разу в 10 років у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти. Результати державної атестації позашкільних навчальних закладів оприлюднюються

      Позачергова державна атестація державних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти або інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади.

    Позачергова державна атестація комунальних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого самоврядування.

    Позачергова державна атестація приватних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням власника (засновника) або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого самоврядування.

 6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції:

-затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів не нижче мінімальних нормативів, визначених в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

-забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі, ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок;

-створюють належні умови для вибору вихованцями, учнями і слухачами видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та запитів батьків або осіб, які їх замінюють;

-можуть вводити додаткові педагогічні ставки, визначати контингент вихованців, учнів і слухачів у позашкільних навчальних закладах;

-вживають заходів для залучення вихованців, учнів і слухачів, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, до різних форм позашкільної освіти;

-забезпечують соціальний захист вихованців, учнів і слухачів, педагогічних працівників, спеціалістів та інших працівників позашкільних навчальних закладів;

-організовують в установленому порядку підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

-координують діяльність педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, громадських організацій, підприємств та сім'ї щодо одержання вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти;

-здійснюють контроль за діяльністю педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи;

-проводять державну атестацію позашкільних навчальних закладів незалежно від типів і форм власності;

-сприяють створенню піклувальних та опікунських рад, благодійних фондів;

-здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", цього Закону та положень про них.

Стаття 11. Управління та громадське самоврядування позашкільного навчального закладу

 1. Керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його директор.

Колегіальним органом управління позашкільним навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про позашкільні навчальні заклади.

 2. Органом громадського самоврядування позашкільного навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу позашкільного навчального закладу.

 3. У позашкільному навчальному закладі можуть функціонувати методичні об'єднання, відділи, відділення, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.

{Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

Стаття 12. Позашкільний навчальний заклад

 1. Позашкільний навчальний заклад за своїми організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної або приватної форми власності.

 2. Статус державного має позашкільний навчальний заклад, заснований на державній формі власності.

     Статус комунального має позашкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.

    Статус приватного має позашкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності.

 3. Позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

{Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

 4. Позашкільні навчальні заклади можуть бути комплексними та профільними.

      Комплексні позашкільні навчальні заклади організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних позашкільних навчальних закладів належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.

      Профільні позашкільні навчальні заклади організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних позашкільних навчальних закладів належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.

 5. Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

 6. Творчі об'єднання позашкільного навчального закладу класифікуються за трьома рівнями:

 - початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності;

 - основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації;

-  вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів.

Стаття 13. Статут позашкільного навчального закладу

 1. Позашкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту.

{Абзац перший частини першої статті 13 в редакції Закону № 2555-VI від 23.09.2010}

      Статут позашкільного навчального закладу розробляється відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", цього Закону, Положення про позашкільні навчальні заклади.

 2. Положення про позашкільні навчальні заклади затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Позашкільний навчальний заклад на основі Положення про позашкільні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (засновником) та реєструється місцевим органом виконавчої влади у порядку, встановленому законодавством України.

 Позашкільні навчальні заклади діють на підставі власних статутів, затверджених:

- центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти або іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, що засновані на державній формі власності і перебувають у сфері їх управління;

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, що засновані на комунальній формі власності і перебувають у сфері її управління;

- обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, що засновані на комунальній формі власності і перебувають у сфері їх управління.

     Статут приватного позашкільного навчального закладу погоджується з відповідним органом виконавчої влади, затверджується засновником (власником) та реєструється у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 14. Створення, реорганізація та ліквідація позашкільного навчального закладу

 1. Порядок створення, реорганізації та ліквідації позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

 2. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою діяльність після реєстрації статуту.

 3. Приватні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою освітню діяльність після реєстрації статуту та за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.

 4. Засновниками позашкільного навчального закладу можуть бути:

 -центральні та місцеві органи виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування;

- підприємства, установи, організації України та їх об'єднання незалежно від форм власності та підпорядкування, у тому числі релігійні організації, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

{Абзац четвертий частини четвертої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 498-VIII від 02.06.2015}

 5. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб за умови наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів та дотримання санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

    Рішення про створення приватного позашкільного навчального закладу приймається засновником (власником) за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів та дотримання санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

 6. Позашкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають рівні права і несуть однакові зобов'язання щодо дотримання вимог законодавства України. Позашкільні навчальні заклади мають право відкривати свої філії у селах, селищах, містах України.

 7. Реорганізація і ліквідація позашкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

{Статтю 14 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014}

Розділ III

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Стаття 15. Основні напрями позашкільної освіти

       Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах може здійснюватися за такими напряма:

- художньо-естетичний, який забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та здобуття вихованцями, учнями і слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва;

 - туристсько-краєзнавчий, який спрямовується на залучення вихованців, учнів і слухачів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями та навичками з туризму та краєзнавства;

 - еколого-натуралістичний, який передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи та інших біологічних напрямів, формування знань, навичок в галузях сільського господарства: квітництво, лісництво, садівництво, грибівництво, бджільництво;

 - науково-технічний, який забезпечує набуття вихованцями, учнями і слухачами техніко-технологічних умінь та навичок, розширення наукового світогляду, підготовку до активної науково-дослідної роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями;

 - дослідницько-експериментальний, який сприяє залученню вихованців, учнів і слухачів до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, а також створенню умов для творчого самовдосконалення та виявлення, розвитку і підтримки юних талантів та обдарувань;

 - фізкультурно-спортивний або спортивний, який забезпечує розвиток фізичних здібностей вихованців, учнів і слухачів, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовку спортивного резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя;

 - військово-патріотичний, який забезпечує належний рівень підготовки вихованців, учнів і слухачів до військової служби, виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності;

 - бібліотечно-бібліографічний, який спрямований на поглиблення пізнавальних інтересів вихованців, учнів і слухачів, підвищення їх інформаційної культури, набуття навичок і умінь орієнтуватися у зростаючому потоці інформації;

- соціально-реабілітаційний, який забезпечує соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у самореалізації вихованців, учнів і слухачів, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, організацію їх змістовного дозвілля та відпочинку;

- оздоровчий, який забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їх оздоровлення, набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого здоров'я і формування гігієнічної культури особистості;

- гуманітарний, який забезпечує розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок вихованців, учнів і слухачів, оволодіння знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.

Стаття 16. Планування діяльності позашкільного навчального закладу

 1. Позашкільний навчальний заклад працює за річним планом роботи, погодженим із засновником (власником), реалізує основні напрями своєї діяльності з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців, учнів і слухачів, потреб сім'ї, запитів інших навчальних закладів, молодіжних і дитячих громадських організацій.

   {Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

 2. Навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форм власності здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади.

     Позашкільні навчальні заклади можуть планувати роботу гуртків, секцій, відділів, відділень за іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.

     {Абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

     Експериментальні навчальні плани складаються позашкільними навчальними закладами з урахуванням типових навчальних планів.

      Запровадження експериментальних навчальних планів, освітніх програм, педагогічних інновацій і технологій можливе лише за спільним рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти (інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади) та Національної академії педагогічних наук України.

    {Абзац четвертий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

Стаття 17. Тривалість занять та режим роботи позашкільного навчального закладу

 1. Тривалість занять у позашкільному навчальному закладі визначається навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів:

-віком від 5 до 6 років - 30 хвилин;

-віком від 6 до 7 років - 35 хвилин;

-інших - 45 хвилин.

 2. Режим щоденної роботи встановлюється позашкільним навчальним закладом на основі рекомендацій центральних та місцевих органів виконавчої влади, у сфері управління яких він перебуває.

     Позашкільний навчальний заклад забезпечує безпечні умови навчання, виховання та праці.

 3. Тривалість навчального року у позашкільному навчальному закладі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти або іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

     У канікулярні, святкові та неробочі дні позашкільний навчальний заклад працює за окремим планом.

Стаття 18. Форми організації позашкільної освіти

 1. Позашкільна освіта здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я у різноманітних організаційних формах: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі та в інших формах, передбачених статутом позашкільного навчального закладу.

{Дію частини другої статті 18 зупинено на 2004 рік згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003}

{Дію частини другої статті 18 зупинено на 2003 рік згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002}

{Дію частини другої статті 18 зупинено на 2002 рік згідно із Законом № 2905-III від 20.12.2001}

 2. Середня наповнюваність груп та інших організаційних форм у позашкільних навчальних закладах становить, як правило, 10-15 вихованців, учнів і слухачів.

      Гранична наповнюваність груп відповідно до психофізіологічного розвитку вихованців, учнів і слухачів, їх вікових категорій, рівня майстерності визначається Положенням про позашкільні навчальні заклади.

     Наповнюваність груп встановлюється директором позашкільного навчального закладу залежно від профілю та можливостей організації навчально-виховного процесу.

     Порядок наповнюваності груп в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) визначається Типовими навчальними планами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

{Абзац четвертий частини другої статті 18 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

     Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

     {Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом № 2120-III від 07.12.2000}

     {Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом № 2905-III від 20.12.2001}

     {Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені частиною другою статті 18 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2004 рік згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003}

 3. Позашкільні навчальні заклади видають своїм випускникам відповідні документи про позашкільну освіту в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

     Випускникам, які в установленому порядку склали кваліфікаційні іспити, видається документ про позашкільну освіту.

     {Абзац другий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

     Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

     {Абзац третій частини третьої статті 18 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

     Виготовлення документів про позашкільну освіту для державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється відповідно за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

     {Абзац четвертий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

     Виготовлення документів про позашкільну освіту для приватних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів засновників (власників).

     {Абзац п'ятий частини третьої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

Розділ IV

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Стаття 19. Учасники навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі

     Учасниками навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі є:

-вихованці, учні, слухачі;

-директор, заступники директора позашкільного навчального закладу;

-педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до навчально-виховного процесу;

-батьки або особи, які їх замінюють;

-представники підприємств, установ, організацій, які беруть участь у здійсненні навчально-виховного процесу.

Стаття 20. Права, обов'язки та соціальний захист вихованців, учнів і слухачів позашкільного навчального закладу

 1. Права та обов'язки вихованців, учнів і слухачів позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

 2. Держава здійснює захист прав вихованців, учнів і слухачів позашкільного навчального закладу та забезпечує організацію навчання і виховання неповнолітніх дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із законодавством України.

 3. Відволікання вихованців, учнів і слухачів позашкільного навчального закладу за рахунок навчального часу до робіт і здійснення заходів, не пов'язаних з навчальним процесом, забороняється, крім випадків, передбачених рішеннями Кабінету Міністрів України.

 4. Органи виконавчої влади встановлюють різні види морального стимулювання та матеріального заохочення для переможців селищних, районних, міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, турнірів, олімпіад, виставок, змагань.

 5. Позашкільний навчальний заклад встановлює різні види морального стимулювання та матеріального заохочення для вихованців, учнів і слухачів відповідно до свого статуту.

 6. Вихованці, учні і слухачі позашкільних навчальних закладів мають право на пільгове або безоплатне відвідування музеїв, історико-архітектурних пам'ятників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 7. Вихованці, учні і слухачі позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право на безоплатне медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я, визначених відповідними органами виконавчої влади.

 8. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, слухачів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

{Частина восьма статті 20 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

Стаття 21. Педагогічні працівники позашкільного навчального закладу

 1. Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в позашкільних навчальних закладах. Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності навчально-виховного процесу.

 2. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 3. Посаду керівника позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла підготовку та атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

 4. Права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

      Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

      Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

      Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вони мають право на одержання у власність земельної ділянки у розмірі середньої земельної частки відповідно до законодавства України.

{Абзац четвертий частини четвертої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014}

      Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

{Абзац п'ятий частини четвертої статті 21 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014}

Стаття 22. Педагогічне навантаження педагогічних працівників позашкільного навчального закладу

 1. Норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об'єднань позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. Оплата інших видів педагогічної діяльності здійснюється в такому співвідношенні до тарифної ставки:

{Абзац перший частини першої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

-завідування майстернями - 15-20 відсотків;

{Абзац другий частини першої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від05} 02.06.20

-завідування навчальними кабінетами, відділами, відділеннями, лабораторіями, куточками живої природи, дендропарками, зимовим садом - 10-15 відсотків;

{Абзац третій частини першої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

-завідування паспортизованими музеями - 15-20 відсотків;

{Абзац четвертий частини першої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

-завідування навчально-дослідними ділянками, теплицями - 10-15 відсотків.

{Абзац п'ятий частини першої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

    Розміри та порядок доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

    Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Розподіл педагогічного навантаження у позашкільному навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління.

{Установити, що у 2001 році положення і норми, передбачені частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2001 рік згідно із Законом № 2120-III від 07.12.2000}

{Установити, що у 2002 році положення і норми, передбачені частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2002 рік згідно із Законом № 2905-III від 20.12.2001}

{Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені частиною першою статті 22 реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2004 рік згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003}

{Щодо зупинення дії частини першої статті 22 на 2002-2004 р.р. дивись Закони № 2905-III від 20.12.2001, № 380-IV від 26.12.2002, № 1344-IV від 27.11.2003}

 2. Педагогічне навантаження педагогічного працівника позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його письмовою згодою.

      Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року можливий у разі зміни кількості годин за окремими навчальними програмами, що передбачається навчальним планом, у разі вибуття або зарахування вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу, початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) протягом навчального року або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

{Абзац другий частини другої статті 22 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

    Перерозподіл педагогічного навантаження в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) у зв'язку з вибуттям або зарахуванням учнів протягом навчального року здійснюється керівником позашкільного навчального закладу.

{Частину другу статті 22 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

Стаття 23. Трудові відносини в системі позашкільної освіти

      Трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

      Призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального позашкільного навчального закладу здійснює відповідно центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади. Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника державного і комунального позашкільного навчального закладу здійснює відповідно центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, за поданням керівника позашкільного навчального закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників державного та комунального позашкільного навчального закладу здійснює керівник позашкільного навчального закладу.

     Призначення на посаду та звільнення з посади керівника приватного позашкільного навчального закладу здійснює засновник (власник) за погодженням із відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади. Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника приватного позашкільного навчального закладу здійснює засновник (власник) за погодженням із відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади за поданням керівника даного закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників приватного позашкільного навчального закладу здійснює його керівник.

Стаття 24. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільного навчального закладу

 1. Підготовка педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів здійснюється педагогічними та іншими вищими навчальними закладами, інститутами післядипломної педагогічної освіти, їх спеціалізованими факультетами.

 2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється не рідше одного разу у п'ять років за рахунок коштів відповідних бюджетів.

     Підвищення кваліфікації педагогічних працівників приватних позашкільних навчальних закладів здійснюється не рідше одного разу у п'ять років за рахунок коштів власника (засновника).

Стаття 25. Атестація педагогічних працівників позашкільного навчального закладу

     Атестація педагогічних працівників позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності здійснюється, як правило, один раз у п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Розділ V

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Стаття 26. Фінансово-господарська діяльність позашкільного навчального закладу

 1. Фінансово-господарська діяльність позашкільного навчального закладу здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

 2. Фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних позашкільних навчальних закладів - за рахунок коштів засновників (власників).

     Фінансування державних, комунальних і приватних позашкільних навчальних закладів може здійснюватися також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством України.

      Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, здобувають позашкільну освіту безоплатно.

{Абзац третій частини другої статті 26 в редакції Закону № 2626-IV від 02.06.2005}

     Порядок встановлення розміру плати за навчання в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частину другу статті 26 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законами № 76-VIII від 28.12.2014, № 453-VIII від 19.05.2015}

      Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право встановлювати додаткові пільги з плати за навчання з урахуванням можливостей місцевих бюджетів.

  {Частину другу статті 26 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

 3. Додатковими джерелами фінансування позашкільного навчального закладу є:

-кошти, одержані за надання додаткових освітніх послуг, роботи, виконані позашкільним навчальним закладом на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян, доходи від реалізації власної продукції, від надання в оренду приміщень, обладнання, що не оподатковуються і спрямовуються на соціальні потреби та розвиток навчального закладу;

-гуманітарна допомога;

-дотації з місцевих бюджетів;

-добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій та окремих громадян.

     Кошти, отримані за рахунок додаткових джерел фінансування, використовуються позашкільним навчальним закладом на діяльність, передбачену його статутом.

 4. Бюджетне фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів не може зменшуватися або припинятися у разі наявності у зазначених закладів додаткових джерел фінансування.

     Не використані в поточному році позабюджетні кошти позашкільного навчального закладу не можуть бути вилучені, крім випадків, передбачених законодавством України.

Стаття 27. Матеріально-технічна база позашкільного навчального закладу

 1. Позашкільний навчальний заклад володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства України.

     Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються в користування або в оренду спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах. Порядок надання зазначених об'єктів у користування або в оренду визначається відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

{Абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2626-IV від 02.06.2005}

 2. Вимоги до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами і стандартами облаштування та утримання позашкільного навчального закладу, навчальними планами та програмами.

      До матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).

 3. Позашкільний навчальний заклад самостійно розпоряджається коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до його статуту.

     Позашкільний навчальний заклад безоплатно користується земельними ділянками, на яких він розташований, та несе відповідальність за раціональне використання і відновлення природних ресурсів.

      Позашкільні навчальні заклади можуть набувати у власність, брати у постійне користування або в оренду земельні ділянки, на яких вони розміщуються, у порядку відповідно до земельного законодавства.

{Абзац третій частини третьої статті 27 в редакції Закону № 876-V від 05.04.2007}

      Основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного навчального закладу не підлягають вилученню, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

{Абзац четвертий частини третьої статті 27 в редакції Закону № 876-V від 05.04.2007}

      Державні і комунальні позашкільні навчальні заклади, які належать підприємствам, міністерствам та іншим органам виконавчої влади, можуть приватизуватися лише за умов:

 -збереження освітнього призначення позашкільного навчального закладу;

 -згоди колективу позашкільного навчального закладу;

 -наявності коштів.

 4. Майно державного і комунального позашкільного навчального закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток позашкільної освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

      У разі ліквідації приватного позашкільного навчального закладу майно та кошти відповідно до законодавства та установчих документів позашкільного навчального закладу використовуються за рішенням власника (засновника).

Стаття 28. Платні послуги у сфері позашкільної освіти

      Державні, комунальні і приватні позашкільні навчальні заклади можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку.

{Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}

      У випадках, передбачених законодавством України, позашкільний навчальний заклад має право надання платних послуг з певних видів діяльності після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.

      Платні послуги не можуть надаватися державними або комунальними позашкільними навчальними закладами замість або в межах освітньої діяльності, визначеної навчальними планами і програмами.

       Платні послуги можуть надаватися за напрямами діяльності позашкільного навчального закладу.

Розділ VI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 29. Міжнародне співробітництво у системі позашкільної освіти

      Органи управління позашкільною освітою, установи і навчальні заклади системи позашкільної освіти мають право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з органами управління освітою та навчальними закладами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами у встановленому законодавством порядку.

      Держава сприяє міжнародному співробітництву у системі позашкільної освіти.

Розділ VII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ

Стаття 30. Відповідальність за порушення законодавства про позашкільну освіту

      Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про позашкільну освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.

      Шкода, заподіяна позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам, відшкодовується відповідно до законів України.

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 2. Частина перша статті 21 щодо обов'язковості вищої педагогічної або іншої фахової освіти для педагогічного працівника позашкільного навчального закладу та частина третя статті 21 цього Закону щодо обов'язковості вищої педагогічної освіти для керівника позашкільного навчального закладу поширюються на осіб, які будуть призначатися на посади відповідно педагогічного працівника або керівника позашкільного навчального закладу, з дня набрання чинності цим Законом.

 3. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

 -підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

 -привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

 -забезпечити прийняття відповідно до компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;

 -забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

 -внести необхідні зміни до Загального класифікатора галузей народного господарства, за яким позашкільні навчальні заклади віднести до галузей культури, освіти, спорту, туризму.

 5. Внести зміни до таких законів України:

{Підпункт 1 пункту 5 розділу VIII втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VI від 02.12.2010}

{Підпункт 2 пункту 5 розділу VIII втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VI від 02.12.2010}

 3) абзац двадцять шостий частини шостої статті 4 Закону України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 168; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 17, ст. 80, № 26, ст. 158; 1999 р., № 7, ст. 52, № 8, ст. 60, № 36, ст. 317, № 38, ст. 350) викласти в такій редакції:

 "освітня діяльність";

 4) пункт 10 частини третьої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170) доповнити словами "крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів".

Президент України  

Л.КУЧМА

м. Київ

22 червня 2000 року

№ 1841-III

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Національну доктрину

розвитку освіти

     З метою  визначення  стратегії  та основних напрямів дальшого розвитку освіти в Україні  п о с т а н о в л я ю:

     1. Затвердити   Національну    доктрину    розвитку    освіти (додається).

     2. Кабінету  Міністрів  України  розробити  та  затвердити  у тримісячний  строк  заходи  з  реалізації  Національної   доктрини розвитку освіти на 2002-2004 роки.

     3. Центральним    і   місцевим   органам   виконавчої   влади забезпечити реалізацію Національної доктрини  розвитку  освіти  та передбачати кошти на фінансування відповідних заходів.

 Президент України                                                                                               Л.КУЧМА

 м. Київ, 17 квітня 2002 року

          N 347/2002

                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

                                         Указом Президента України

                                          від 17 квітня 2002 року

                                                 N 347/2002

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА

РОЗВИТКУ ОСВІТИ

1. Загальні положення

     Освіта - основа розвитку особистості,  суспільства,  нації та держави,  запорука  майбутнього  України.  Вона   є   визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності   суспільства.   Освіта   відтворює   і    нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

     Освіта є  стратегічним  ресурсом  поліпшення добробуту людей, забезпечення  національних  інтересів,  зміцнення   авторитету   і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

     За   роки    незалежності   на   основі  Конституції  України ( 254к/96-ВР )  визначено  пріоритети  розвитку  освіти,  створено відповідну   правову  базу,  здійснюється  практичне  реформування галузі  згідно  з  Державною   національною   програмою   "Освіта" ("Україна XXI століття") ( 896-93-п ).

     Водночас стан   справ  у  галузі  освіти,  темпи  та  глибина перетворень не повною  мірою  задовольняють  потреби  особистості, суспільства і держави.  Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального,   інформаційного   суспільства,   утвердження пріоритетів  сталого розвитку,  інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і  основний  важіль  сучасного  прогресу,  потребу  в  радикальній модернізації  галузі,  ставлять   перед   державою,   суспільством завдання  забезпечити  пріоритетність  розвитку  освіти  і  науки, першочерговість розв'язання їх нагальних проблем.

     Актуальним завданням  є  забезпечення  доступності   здобуття якісної   освіти  протягом  життя  для  всіх  громадян  та  дальше утвердження   її   національного   характеру.    Мають    постійно оновлюватися   зміст  освіти  та  організація  навчально-виховного процесу відповідно  до  демократичних  цінностей,  ринкових  засад економіки,   сучасних   науково-технічних   досягнень.   Критичним залишається стан фінансування освіти і науки, недостатнім є рівень оплати праці працівників освіти і науки.

     Потребують державної  підтримки  дошкільна,  загальна середня освіта  у  сільській   місцевості,   професійно-технічна   освіта, навчання здібних та обдарованих учнів і студентів, а також дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку.

     Необхідно істотно   зміцнити   навчально-матеріальну    базу, здійснити    комп'ютеризацію   навчальних   закладів,   впровадити інформаційні  технології,  забезпечити  ефективну  підготовку   та підвищення   кваліфікації   педагогічних   і  науково-педагогічних працівників, запровадити нові економічні та управлінські механізми

розвитку   освіти.   Усі  ці  проблеми  потребують  першочергового розв'язання.

     В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний  розвиток  освіти,  а  також  створюватися  умови для розвитку,  самоствердження та самореалізації особистості  протягом життя.

     Національна доктрина  розвитку  освіти  (далі  -  Національна доктрина) визначає систему  концептуальних  ідей  та  поглядів  на стратегію  і  основні  напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

II. Мета і пріоритетні напрями

розвитку освіти

     1. Мета державної політики щодо  розвитку  освіти  полягає  у створенні  умов  для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України,  вихованні покоління  людей,  здатних ефективно  працювати  і  навчатися  протягом  життя,  оберігати  й примножувати  цінності  національної  культури  та  громадянського суспільства,   розвивати   і   зміцнювати   суверенну,  незалежну, демократичну,  соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

     2. Пріоритетними  напрямами  державної політики щодо розвитку освіти є:

     -особистісна орієнтація освіти;

     -формування національних   і    загальнолюдських    цінностей;

     -створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

     -постійне підвищення  якості  освіти,  оновлення  її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

     -розвиток системи безперервної  освіти  та  навчання  протягом життя;

     -пропаганда здорового способу життя;

     -розширення україномовного  освітнього простору;

     -забезпечення освітніх потреб національних меншин;

     -забезпечення економічних    і    соціальних    гарантій   для професійної  самореалізації   педагогічних,   науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;

     -розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;

     -органічне поєднання освіти і науки,  розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;

    -запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

     -створення індустрії  сучасних  засобів  навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;

     -створення ринку освітніх послуг та  його  науково-методичного забезпечення;

    -інтеграція вітчизняної  освіти  до європейського та світового освітніх просторів.

     3. Держава повинна забезпечувати:

     -виховання особистості,  яка  усвідомлює  свою  належність  до Українського    народу,    сучасної    європейської   цивілізації, орієнтується в реаліях і  перспективах  соціокультурної  динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;

     -збереження та   збагачення  українських  культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української  мови,  а  також  до історії та культури всіх корінних народів  і  національних  меншин,  які   проживають   в   Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;

     -виховання людини демократичного світогляду,  яка дотримується громадянських прав і свобод,  з  повагою  ставиться  до  традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;

     -формування у  дітей та молоді сучасного світогляду,  розвиток творчих здібностей  і  навичок  самостійного  наукового  пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості;

     -підготовку кваліфікованих  кадрів,  здатних до творчої праці, професійного розвитку,  освоєння  та  впровадження  наукоємних  та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці;

     -створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді;

     -підтримку дітей   та  молоді  з  особливостями  психічного  і

фізичного розвитку;

     -стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя;

     -розвиток дитячого та юнацького спорту, туризму;

     -етичне, естетичне виховання;

     -екологічну, правову, економічну освіту;

     -наступність і безперервність освіти;

     -інноваційний характер навчально-виховної діяльності;

     -різноманітність типів   навчальних   закладів,  варіативність навчальних програм, індивідуалізацію навчання та виховання;

     -моніторинг освітнього  процесу,  зростання  якості   освітніх послуг;

     -створення умов    для   ефективної   професійної   діяльності педагогічних,  науково-педагогічних працівників відповідно  до  їх ролі у суспільстві.

III. Національний характер освіти і

національне виховання

     4. Освіта  має  гуманістичний  характер  і   грунтується   на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності.

     Освіта утверджує  національну   ідею,   сприяє   національній самоідентифікації,    розвитку   культури   Українського   народу, оволодінню   цінностями   світової   культури,   загальнолюдськими надбаннями.

     5. Національне  виховання  є  одним  із головних пріоритетів, органічною  складовою  освіти.  Його  основна  мета  -   виховання свідомого   громадянина,  патріота,  набуття  молоддю  соціального досвіду,   високої   культури   міжнаціональних    взаємовідносин,

формування  у  молоді  потреби  та  уміння  жити  в громадянському суспільстві,  духовності  та  фізичної  досконалості,   моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

     6. Національне  виховання спрямовується на залучення громадян до  глибинних  пластів   національної   культури   і   духовності, формування  у  дітей  та молоді національних світоглядних позицій, ідей,  поглядів і переконань на основі  цінностей  вітчизняної  та світової культури.

     Головними складовими  національного  виховання є громадянське та патріотичне виховання.

     7. Національне виховання має  здійснюватися  на  всіх  етапах навчання дітей   та   молоді,  забезпечувати  всебічний  розвиток, гармонійність і цілісність особистості,  розвиток її здібностей та обдарувань,  збагачення  на цій основі інтелектуального потенціалу народу,  його  духовності  й  культури,   виховання   громадянина, здатного   до   самостійного   мислення,   суспільного   вибору  і діяльності, спрямованої на процвітання України.

IV. Стратегія мовної освіти

     8. У державі створюється система безперервної мовної  освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою,  можливість опановувати  рідну  (національну)  і  практично володіти  хоча  б  однією іноземною мовою.  Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян,  вихованню поваги  до  державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур.

     Реалізація мовної стратегії здійснюється шляхом  комплексного і  послідовного впровадження просвітницьких,  нормативно-правових, науково-методичних, роз'яснювальних заходів.

     Забезпечується право  національних  меншин   на   задоволення освітніх потреб рідною мовою, збереження та розвиток етнокультури, її підтримку та захист державою.  У навчальних  закладах,  в  яких навчання  ведеться  мовами національних меншин,  створюються умови для належного опанування державної мови.

V. Освіта - рушійна сила розвитку

громадянського суспільства

     9. В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави,  демократичної  політичної  системи  освіта  має стати  найважливішим  чинником  гуманізації  суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

     Передумовою утвердження      розвинутого       громадянського суспільства   є   підготовка   освічених,   моральних,  мобільних, конструктивних  і  практичних   людей,   здатних   до   співпраці, міжкультурної     взаємодії,    які    мають    глибоке    почуття відповідальності   за   долю   країни,   її   соціально-економічне процвітання.

     Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства  -  відкритої,  варіативної,  духовно   та   культурно наповненої,    толерантної,    здатної   забезпечити   становлення громадянина  і  патріота,  консолідувати  суспільство  на  засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності.

     Держава сприяє  становленню демократичної системи навчання та виховання.

     10. Державна  політика  в  галузі  освіти  спрямовується   на

посилення   ролі  органів  місцевого  самоврядування,  активізацію

участі   батьків,   піклувальних   рад,   меценатів,   громадських

організацій,     фондів,     засобів    масової    інформації    у

навчально-виховній, науково-методичній,   економічній   діяльності

навчальних закладів,  прогнозуванні  їх  розвитку,  оцінці  якості

освітніх послуг.

VI. Освіта і фізичне виховання - основа

для забезпечення здоров'я громадян

     11. Пріоритетним  завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я  і  здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.  Це здійснюється шляхом розвитку  валеологічної  освіти,  повноцінного медичного  обслуговування,  оптимізації режиму навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору.

     Держава разом із  громадськістю  сприяє  збереженню  здоров'я учасників  навчально-виховного  процесу,  залученню  їх  до занять фізичною  культурою  і   спортом,   недопущенню   будь-яких   форм насильства   в   навчальних   закладах,   а  також  проведенню  та впровадженню  в   практику   результатів   міжгалузевих   наукових

досліджень  з  проблем  зміцнення  здоров'я,  організації медичної допомоги   дітям,   учням   і   студентам,   якісному    медичному обслуговуванню  працівників  освіти,  пропаганді здорового способу життя та вихованню культури поведінки населення.

     12. В усіх ланках системи освіти шляхом використання  засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи закладаються основи  для  забезпечення  і   розвитку   фізичного,   психічного, соціального та духовного здоров'я кожного члена суспільства.

     Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити:

     -комплексний підхід  до гармонійного формування всіх складових здоров'я;

     -удосконалення фізичної   та   психологічної   підготовки   до активного   життя   і  професійної  діяльності  на  принципах,  що забезпечують оздоровчу спрямованість та індивідуальність підходів;

     -використання різноманітних  форм  рухової активності та інших засобів фізичного удосконалення.

     Виконання зазначених завдань дасть  змогу  досягти  істотного зниження   захворюваності   дітей,   підлітків,  молоді  та  інших категорій  населення,  підвищити  рівень  профілактичної   роботи, стимулювати у  людей  різного  віку прагнення до здорового способу життя,  зменшити вплив  шкідливих  звичок  на  здоров'я  дітей  та молоді.

     13. Фізичне   виховання   як   невід'ємна   складова   освіти забезпечує  можливість  набуття  кожною людиною необхідних науково обгрунтованих знань про здоров'я  і  засоби  його  зміцнення,  про шляхи і методи протидії хворобам,  про методики досягнення високої працездатності та тривалої творчої активності.  В  системі  освіти держава  забезпечує розвиток масового спорту як важливої складової виховання молоді.

VII. Рівний доступ до здобуття якісної освіти

     14. Для всіх громадян України незалежно  від  національності, статі,  соціального походження та майнового стану, віросповідання, місця проживання та стану здоров'я забезпечується рівний доступ до якісної    освіти.   Реалізація   зазначеного   права   передбачає прозорість,  наступність  системи  освіти  всіх   рівнів,   гнучке врахування демографічних, соціальних, економічних змін.

     Мережа навчальних   закладів   повинна  задовольняти  освітні потреби кожної людини відповідно до її  інтересів,  здібностей  та потреб суспільства.

     15. Модернізація системи освіти спрямована на забезпечення її якості  відповідно  до  новітніх  досягнень  науки,   культури   і соціальної практики.

     Якість освіти   є   національним  пріоритетом  і  передумовою національної безпеки держави,  додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.

     На забезпечення   якості  освіти  спрямовуються  матеріальні, фінансові,  кадрові та  наукові  ресурси  суспільства  і  держави. Висока  якість  освіти  передбачає  взаємозв'язок  освіти і науки, педагогічної теорії та практики.

     Якість освіти визначається  на  основі  державних  стандартів освіти та оцінки громадськістю освітніх послуг.

     Держава постійно    здійснює    моніторинг   якості   освіти, забезпечує його прозорість, сприяє розвитку громадського контролю.

     16. Рівний доступ до здобуття освіти забезпечується шляхом:

     а) у дошкільній освіті:

     -створення умов для здобуття безоплатної дошкільної  освіти  у державних та комунальних навчальних закладах;

     -збереження та   зміцнення  фізичного  і  психічного  здоров'я дитини,  розвитку її творчих  здібностей,  реалізації  потенційних можливостей особистості;

     -розвитку матеріально-технічної   бази  дошкільних  навчальних закладів;

    -створення широкої  мережі  дошкільних   навчальних   закладів різних типів, профілів та форм власності;

     -надання державою  дотацій  на  утримання  дітей  у дошкільних навчальних закладах;

    -запровадження соціально-педагогічного патронату сім'ї;

     б) у загальній середній освіті:

     -обов'язкового здобуття повної загальної  середньої  освіти  в обсягах,   визначених  Державним  стандартом  загальної  середньої освіти;

     -збереження та розвитку єдиного освітнього простору;

     -оптимізації структури  освітньої  мережі   для   забезпечення навчання   в   одну   зміну,   створення   умов  для  профільного, екстернатного і дистанційного навчання;

     -здійснення профільного професійного  навчання  учнів  старших класів загальноосвітніх навчальних закладів,  у тому числі на базі професійно-технічних навчальних закладів;

     -посилення відповідальності сім'ї, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення прав дитини щодо обов'язковості навчання;

     -надання адресної допомоги соціально незахищеним дітям;

     -створення умов для  здобуття  якісної  освіти  незалежно  від місця проживання;

     в) в  освіті  дітей  з  особливостями  психічного і фізичного розвитку:

     -створення для  всіх  дітей  зазначеної  категорії  умов   для здобуття  безоплатної  освіти в державних і комунальних навчальних закладах;

     -своєчасного виявлення  та  проведення  діагностики  дітей   з особливостями  психічного  і  фізичного  розвитку,  врахування цих даних  під  час  формування   мережі   закладів   корекційної   та реабілітаційної допомоги;

     -забезпечення варіативності   здобуття   якісної  базової  або повної загальної середньої  освіти  відповідно  до  здібностей  та індивідуальних можливостей дітей, зорієнтованої на їх інтеграцію у соціально-економічне середовище;

     -створення системи допомоги батькам у  навчанні  та  вихованні дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку;

     -розгортання регіональної    мережі   спеціальних   навчальних закладів  усіх  рівнів  освіти  для   громадян   з   особливостями психічного  і  фізичного  розвитку,  забезпечення  їх інтеграції у загальний освітній простір;

     г) у позашкільній освіті:

     -забезпечення доступності освіти у  державних  та  комунальних позашкільних навчальних закладах;

     -розвитку цілісної    міжгалузевої    багаторівневої   системи позашкільних закладів різних типів  і  профілів  для  забезпечення розвитку здібностей і таланту обдарованих дітей та молоді, а також задоволення  потреб  населення  у  додаткових  культурно-освітніх, дослідницьких, спортивно-оздоровчих та інших послугах;

     -оновлення змісту й методичного забезпечення, індивідуалізації та диференціації навчання обдарованої молоді;

     -створення системи  підготовки  та   підвищення   кваліфікації педагогічних   та   керівних  кадрів  для  позашкільної  освіти  і виховання;

     д) у професійно-технічній освіті:

    - надання можливості    безоплатної    первинної    професійної підготовки   у   державних   та  комунальних  професійно-технічних навчальних закладах;

     -розвитку мережі  професійно-технічних   навчальних   закладів різних   типів,   професійних   спрямувань  та  форм  власності  з урахуванням демографічних  прогнозів,  регіональної  специфіки  та потреб ринку праці;

     -поєднання професійно-технічної  та повної загальної середньої освіти,     забезпечення      варіативності      та      гнучкості освітньо-професійних  програм з урахуванням змін на ринку праці та попиту на нові професії;

     -створення умов для надання професійно-технічними  навчальними закладами освітніх та інших послуг населенню, зокрема здобуття або підвищення  робітничої  кваліфікації,   а   також   перепідготовки незайнятого населення;

     -розвитку співпраці      з     підприємствами,     установами, організаціями - замовниками підготовки кадрів,  державною  службою зайнятості;

     -участі роботодавців у забезпеченні функціонування та розвитку професійно-технічної освіти;

     -оновлення матеріально-технічної    бази    та    впровадження інформаційних технологій;

     е) у вищій освіті:

     -запровадження ефективної  системи  інформування громадськості про можливості здобуття вищої освіти;

     -створення умов  для  здобуття  безоплатної  вищої  освіти  на конкурсних засадах у державних і комунальних навчальних закладах;

     -удосконалення правових   засад  здобуття  освіти  за  рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб;

     -розширення можливостей   здобуття   вищої    освіти    шляхом індивідуального кредитування;

     -створення умов  для  здобуття  вищої  освіти дітьми-сиротами, дітьми,     позбавленими     батьківського     піклування,      та дітьми-інвалідами;

     -забезпечення високої   якості  вищої  освіти  та  професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на  ринку  праці шляхом   інтеграції   вищих   навчальних  закладів  різних  рівнів акредитації,  наукових  установ  та   підприємств,   запровадження

гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання;

     -додержання засад  демократичності,  прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів, у тому числі шляхом об'єктивного тестування; створення умов для забезпечення навчання відповідно до потреб особистості та ринку праці.

VIII. Безперервність освіти, навчання

протягом життя

     17. Державна    політика    стосовно    безперервної   освіти проводиться  з  урахуванням  світових  тенденцій  розвитку  освіти протягом    життя,    соціально-економічних,    технологічних   та соціокультурних змін.

     Безперервність освіти реалізується шляхом:

     -забезпечення наступності      змісту      та      координації навчально-виховної діяльності  на  різних  ступенях   освіти,   що функціонують  як  продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого переходу на наступні ступені;

     -формування потреби та здатності особистості до самоосвіти;

     -оптимізації системи  перепідготовки  працівників і підвищення їх кваліфікації,  модернізації системи  післядипломної  освіти  на основі відповідних державних стандартів;

     -створення інтегрованих навчальних планів і програм;

     -формування та    розвитку    навчальних    науково-виробничих комплексів ступеневої підготовки фахівців;

     -запровадження та розвитку дистанційної освіти;

     -організації навчання відповідно до потреб особистості і ринку праці  на  базі професійно-технічних та вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти,  а також використання  інших  форм навчання;

     -забезпечення зв'язку       між      загальною      середньою, професійно-технічною, вищою та післядипломною освітою.

     18. Держава прогнозує обсяги та визначає напрями  професійної підготовки  у  навчальних  закладах різних типів і форм власності, створює умови для професійного навчання  незайнятого  населення  з урахуванням змін на ринку праці.

IX. Інформаційні технології в освіті

     19. Пріоритетом   розвитку  освіти  є  впровадження  сучасних інформаційно-комунікаційних  технологій,  що  забезпечують  дальше удосконалення    навчально-виховного   процесу,   доступність   та ефективність   освіти,   підготовку    молодого    покоління    до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

     Це досягається шляхом:

    - забезпечення поступової    інформатизації   системи   освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу;

    - запровадження дистанційного   навчання   із  застосуванням  у навчальному       процесі       та       бібліотечній       справі інформаційно-комунікаційних технологій   поряд   з    традиційними засобами;

     -розроблення індивідуальних   модульних   навчальних   програм різних  рівнів  складності залежно від конкретних потреб,  а також випуску електронних підручників;

     -створення індустрії    сучасних    засобів    навчання,    що відповідають  світовому  науково-технічному  рівню  і  є  важливою передумовою  реалізації  ефективних  стратегій  досягнення   цілей освіти.

     20. Держава    підтримує    процес   інформатизації   освіти, застосування  інформаційно-комунікаційних  технологій  у   системі освіти;  сприяє  забезпеченню  навчальних  закладів  комп'ютерами, сучасними     засобами     навчання,     створенню      глобальних інформаційно-освітніх мереж;  забезпечує  розвиток   усеохоплюючої системи моніторингу якості освіти всіх рівнів.

X. Управління освітою

     21. Сучасна система управління сферою освіти розвивається  як державно-громадська. Вона має враховувати регіональні особливості, тенденції   до   зростання    автономії    навчальних    закладів, конкурентоспроможності освітніх послуг.

     Першочерговими завданнями є  налагодження  високопрофесійного наукового,  аналітичного,  інформаційного  супроводу управлінських рішень, подолання розрізненості адміністративних даних.

     22. Нова модель системи управління  сферою  освіти  має  бути відкритою  і  демократичною.  У  ній  передбачається  забезпечення державного управління з урахуванням громадської  думки,  внаслідок чого   змінюються   навантаження,   функції,   структура  і  стиль центрального та регіонального управління освітою.

     23. Модернізація управління освітою передбачає:

     -оптимізацію державних управлінських структур, децентралізацію управління;

     -перерозподіл функцій   та   повноважень  між  центральними  і місцевими   органами   виконавчої   влади,   органами    місцевого самоврядування та навчальними закладами;

     -перехід до програмно-цільового управління;

     -поєднання державного і громадського контролю;

     -запровадження нової   етики   управлінської   діяльності,  що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації;

      прозорість розроблення, експертизи, апробації та затвердження нормативно-правових документів;

     -створення систем   моніторингу   ефективності   управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях;

     -організацію експериментальної   перевірки    та    експертизи освітніх інновацій;

     -впровадження новітніх       інформативно-управлінських      і комп'ютерних технологій;

     -демократизацію процедури  призначення  керівників  навчальних закладів, їх атестації;

     -удосконалення механізму     ліцензування,     атестації    та акредитації навчальних закладів;

     -підвищення компетентності управлінців усіх рівнів;

     -більш широке   залучення    до    управлінської    діяльності талановитої  молоді,  жінок,  а  також  виховання  лідерів у сфері освіти.

XI. Економіка освіти

     24. Сучасна   економіка   освіти   повинна   створити   сталі передумови  для  розвитку  всіх напрямів галузі з метою формування високого освітнього рівня Українського народу.

     Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань:

     -визначення фінансування  освіти  як   пріоритетного   напряму видатків бюджетів усіх рівнів;

     -формування багатоканальної  системи  фінансового забезпечення освіти;

     -фінансування державою здобуття дошкільної,  повної  загальної середньої та професійно-технічної освіти в державних і комунальних навчальних закладах у обсязі, визначеному державними стандартами;

     -стимулювання інвестицій юридичних і фізичних осіб у  розвиток освіти;

     -створення сучасної  системи  нормування  та  оплати  праці  у галузі освіти;

     -визначення пріоритетних  напрямів   фінансування   освіти   і концентрація фінансових ресурсів для їх реалізації;

     -забезпечення ефективного      використання      коштів     на функціонування та розвиток освіти.

     25. Обсяги фінансування освіти  і  науки  мають  задовольняти потреби  особистості  й  суспільства  в  якісній  освіті.  Держава поступово збільшуватиме видатки на  освіту  та  доводитиме  їх  до середніх показників європейських держав.

     Ефективність використання фінансових ресурсів,  спрямованих в освіту,  забезпечуватиметься на основі встановлення та неухильного дотримання таких базових принципів її фінансування:

     -поступовий перехід   до  формування  видатків  державного  та місцевих бюджетів на освіту на основі встановлених нормативів;

     -чітке розмежування бюджетного та позабюджетного  фінансування діяльності навчальних закладів;

    - забезпечення підзвітності та прозорості використання коштів;

     -забезпечення формування  державного  замовлення на підготовку фахівців  у  професійно-технічних  та  вищих  навчальних  закладах різних  форм  власності  на конкурсній основі з урахуванням якості освітніх послуг;

     -здійснення економічної діяльності  навчальними  закладами  на засадах неприбутковості.

     26. Основними  джерелами  фінансового  забезпечення освіти є:

     -кошти державного та місцевих бюджетів;

     -кошти юридичних і фізичних осіб,  громадських організацій  та фондів, у тому числі благодійні внески і пожертвування;

     -кошти від  надання  навчальними закладами додаткових освітніх та інших послуг;

    - гранти;

     -кредити на  розвиток  навчальних  закладів  усіх  рівнів   та здобуття освіти;

     -кошти від   здійснення   навчальними   закладами  економічної діяльності, регламентованої державою.

     27. Основними   заходами,   спрямованими   на   удосконалення економічної моделі освіти, мають стати:

     -поліпшення технології   формування   видатків  державного  та місцевих бюджетів на освіту,  удосконалення системи кількісних  та якісних показників для нормування зазначених видатків;

     -розроблення диференційованих   стандартів   інфраструктурного забезпечення навчальних закладів різних типів;

     -розроблення та  запровадження   диференційованих   нормативів витрат на здійснення діяльності навчальними закладами;

     -запровадження змішаного  фінансування інноваційних проектів у галузі освіти,  зокрема  розроблення  та  запровадження  механізму пільгового  оподаткування  доходів фізичних осіб,  які спрямовують власні кошти на оплату навчання;

     -удосконалення правового підгрунтя для приватного фінансування діяльності навчальних закладів;

     -проведення органами   управління   освітою   (державними   та місцевими) моніторингу інвестування навчальних закладів;

     -запровадження спільного державного та  громадського  контролю за формуванням і виконанням бюджетів навчальних закладів;

     -застосування енерго- і теплозберігаючих технологій,  ощадливе використання та розподіл ресурсів, що спрямовуються на освіту;

     -модернізація мережі навчальних закладів.

XII. Освіта і наука

     28. Поєднання освіти і науки є  умовою  модернізації  системи освіти, головним чинником її дальшого розвитку, що забезпечується:

     -постійним збільшенням  обсягів  фінансування науки відповідно до потреб її випереджального розвитку;

     -фундаменталізацією освіти,      інтенсифікацією      наукових досліджень   у   вищих   навчальних   закладах,  науково-дослідних установах Академії педагогічних наук України;

     -розвитком освіти на основі новітніх наукових і  технологічних досягнень;

     -інноваційною освітньою  діяльністю у навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форм власності;

     -правовим захистом   освітніх   інновацій    та    результатів науково-педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;

     -запровадженням наукової   експертизи   державних   стандартів освіти, підручників, інноваційних систем навчання та виховання;

     -залученням до наукової діяльності обдарованої  учнівської  та студентської молоді, педагогічних працівників;

     -поглибленням співпраці  та  кооперації  навчальних закладів і наукових  установ,  широким  залученням   до   навчально-виховного процесу  та  дослідницької  роботи  в  навчальних  закладах учених Національної академії наук України та галузевих академій;

     -створенням науково-інформаційного  простору,  насамперед  для дітей     та     молоді,    використанням    для    цього    нових комунікаційно-інформаційних засобів;

     -запровадженням цільових  програм,  що   сприяють   інтеграції освіти і науки;

     -випереджальним розвитком педагогічної та психологічної науки, віднесенням їх до пріоритетних напрямів розвитку науки в Україні.

XIII. Підготовка педагогічних і

науково-педагогічних працівників

     29. Підготовка    педагогічних     і     науково-педагогічних працівників,   їх   професійне   вдосконалення   -  важлива  умова модернізації    освіти.    Для    підтримки     педагогічних     і науково-педагогічних працівників,  підвищення їх  відповідальності за якість професійної діяльності держава забезпечує:

     -розроблення та   вдосконалення    нормативно-правової    бази професійної   діяльності   педагогічних   і   науково-педагогічних працівників;

     -прогнозування та задоволення потреб суспільства у  зазначених працівниках;

     -розвиток конкурентоспроможної системи навчальних закладів,  в яких  проводиться   підготовка,   перепідготовка   та   підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників;

     -розроблення та     запровадження     державних     стандартів педагогічної  освіти  різних  освітньо-кваліфікаційних  рівнів   і державних стандартів післядипломної педагогічної освіти;

     -оволодіння педагогічними        працівниками        сучасними інформаційними технологіями;

     -періодичне оновлення і  взаємоузгодження  змісту  підготовки, перепідготовки    та    підвищення    кваліфікації    педагогічних працівників;

    -впровадження системи   цільового   державного    фінансування підготовки  педагогічних  і науково-педагогічних працівників та їх професійного вдосконалення;

    -поліпшення системи   стимулювання   професійного    зростання педагогічних   і   науково-педагогічних   працівників,  можливість вивчення іноземних мов.

     30. Держава  забезпечує  умови  для  підвищення  престижу  та соціального    статусу    педагогічних    і   науково-педагогічних працівників,  створює систему професійного відбору молоді до вищих педагогічних навчальних закладів.

XIV. Соціальні гарантії учасників

навчального процесу

     31. Забезпечення умов для педагогічної,  науково-педагогічної та   наукової   діяльності   педагогічних  і  науково-педагогічних працівників,  умов  для  навчання  учнів  і  студентів,  а   також соціального   захисту   учасників  навчально-виховного  процесу  є

найважливішим  напрямом  державної  політики  у   галузі   освіти.

     Громадянам, які навчаються, гарантується:

     -захист життя, збереження здоров'я, фізичне виховання;

     -регулярне безоплатне  підвезення  у  сільській  місцевості до місця  навчання  і  додому  дітей  дошкільного  віку,   учнів   та педагогічних працівників;

     -пільговий проїзд студентів у громадському транспорті;

     -надання адресної   допомоги,   академічних    і    соціальних стипендій;

     -здійснення заходів   щодо   профілактики   бездоглядності   і правопорушень серед дітей,  учнівської та студентської молоді,  їх соціальної реабілітації у суспільстві;

     -працевлаштування випускників,  які  навчалися  за   державним замовленням.

     32. Держава  поступово  підвищує соціальні витрати на систему освіти, проведення активної соціальної політики.

     Бюджетні ресурси спрямовуються на забезпечення  першочергових соціальних   видатків:  на  виплату  заробітної  плати  та  пенсій педагогічним  і  науково-педагогічним  працівникам,  стипендій,  а також на соціальну підтримку учнів і студентів.

     Держава сприяє     розширенню     застосування    договірного регулювання умов оплати праці,  додаткових соціальних гарантій  на підставі   положень  генеральної,  галузевої,  регіональної  угод, колективних договорів.

     33. Держава,  виходячи  з  можливостей  бюджету  і   реальної економічної  ситуації,  сприяє  забезпеченню  для  педагогічних  і науково-педагогічних працівників:

     -ефективного медичного обслуговування;

     -встановлення і   дотримання   науково   обгрунтованих    норм навчального  навантаження,  тривалості  робочого  часу та основної щорічної відпустки;

     -періодичного стажування  у   наукових   центрах,   навчальних закладах та на виробництві;

     -диференціації оплати     праці     відповідно     до    рівня професіоналізму,  кваліфікаційної   категорії   та   педагогічного звання, наукового ступеня та вченого звання;

     -встановлення педагогічним  працівникам  фіксованих доплат для придбання навчальної та науково-методичної літератури;

     -виплати одноразової допомоги  педагогічним  працівникам,  які призначаються на посаду вперше.

     34. Держава   створює  умови  для  встановлення  педагогічним працівникам пенсійного забезпечення на рівні  80-90  відсотків  їх заробітної плати.

XV. Міжнародне співробітництво та інтеграція

у галузі освіти

     35. Стратегічним завданням  державної  освітньої  політики  є вихід  освіти,  набутої  в  Україні,  на  ринок  світових освітніх послуг,  поглиблення  міжнародного   співробітництва,   розширення участі навчальних закладів,  учених,  педагогів і вчителів, учнів, студентів у проектах міжнародних організацій та співтовариств.

     Держава сприяє розвитку співробітництва  навчальних  закладів на  дво-  і багатосторонній основі з міжнародними організаціями та установами (ЮНЕСКО,  ЮНІСЕФ,  Європейським Союзом,  Радою Європи), Світовим   банком,   зарубіжними   освітянськими  фондами,  іншими міжнародними організаціями.

     36. Інтеграція  вітчизняної  освіти  у  міжнародний  освітній простір базується на таких засадах:

     -пріоритет національних інтересів;

     -збереження та розвиток інтелектуального потенціалу нації;

     -миротворча спрямованість міжнародного співробітництва;

     -системний і взаємовигідний характер співробітництва;

     -толерантність в    оцінюванні   здобутків   освітніх   систем зарубіжних країн та адаптації цих здобутків до потреб національної системи освіти.

     37. Основними шляхами моніторингу та використання зарубіжного

досвіду в галузі освіти є:

     -проведення спільних наукових  досліджень,  співробітництво  з міжнародними фондами;

     -проведення міжнародних   наукових   конференцій,   семінарів, симпозіумів;  сприяння участі педагогічних та науково-педагогічних працівників у відповідних заходах за кордоном;

     -освітні і наукові обміни,  стажування та навчання за кордоном учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;

     -аналіз, відбір,  видання  та  розповсюдження  кращих  зразків зарубіжної наукової і навчальної літератури.

     38. Центральні та місцеві органи управління освітою, Академія педагогічних наук України,  а також навчальні заклади всіх  рівнів сприяють  міжнародній  мобільності  учасників  навчально-виховного процесу,  забезпечують розвиток системи  підготовки  фахівців  для зарубіжних країн на компенсаційних засадах,  створюють філії вищих навчальних  закладів  України,  їх   підготовчих   факультетів   і відділень   за   кордоном;   забезпечують   визнання  за  кордоном документів про освіту, що видаються в Україні.

     Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити:

     -розроблення та реалізацію  державної  програми  підготовки  і закріплення  кваліфікованих  кадрів  для  розширення  міжнародного співробітництва  у  галузі  освіти,  організацію   їх   постійного навчання та підвищення кваліфікації;

     -виконання цільових   інноваційних   програм,  спрямованих  на розширення участі України у співробітництві на міжнародному  ринку освітніх послуг;

     -фінансову та консультаційну підтримку.

     39. Освіта  в  Україні  є  відкритим  соціальним  інститутом. Суб'єкти системи освіти співпрацюють з  міжнародними  інституціями та  організаціями,  які  для здійснення своєї діяльності покликані залучати  педагогів,  дітей  та  молодь  з  метою   набуття   ними соціальної  компетентності  й  досвіду у питаннях взаєморозуміння, толерантності,  побудови спільного європейського дому, культурного різноманіття  і  водночас  для  збереження  та примноження власних культурних надбань.

     Беручи участь у проектах і  програмах  Ради  Європи,  ЮНЕСКО, Європейського  Союзу,  ЮНІСЕФ  та  інших  міжнародних організацій, суб'єкти національної  системи  освіти  не  тільки  отримуватимуть доступ   до   інформації  про  шляхи,  засоби  і  методи  розвитку гуманітарної сфери,  але й зможуть демонструвати і пропонувати  на міжнародному ринку освітні технології та власні напрацювання.

     40. Держава   сприяє   залученню   додаткових   ресурсів  для створення нових потужних каналів  інформаційного  обміну  з  усіма країнами світу, розширенню інформаційної бази національної системи освіти,  забезпеченню  можливості  використання  світових   банків інформації.

     41. Як  важливий  засіб  утвердження  авторитету  України  на

міжнародній  арені,  розвитку  міжнародного   співробітництва   та

залучення  додаткових джерел фінансування освіти держава розглядає

можливість збільшення  обсягів  підготовки  спеціалістів  з  числа

іноземців та осіб без громадянства.

XVI. Очікувані результати

     42. Реалізація  Національної  доктрини забезпечить перехід до нового  типу  гуманістично-інноваційної   освіти,   що   сприятиме істотному       зростанню      інтелектуального,      культурного, духовно-морального потенціалу   особистості   та   суспільства.  В результаті цього відбудуться потужні  позитивні  зміни  у  системі матеріального  виробництва  та  духовного  відродження,  структурі політичних відносин, побуті і культурі.

     Зростуть самостійність   і  самодостатність  особистості,  її творча активність,  що зміцнить демократичні основи громадянського суспільства і прискорить його розвиток.

     Активізуються процеси      національної     самоідентифікації особистості,  підвищиться  її  громадянський  авторитет,  а  також статус   громадянина   України   у  міжнародному  соціокультурному середовищі.

     Освіта, здобута  в  Україні,  стане  конкурентоспроможною   в європейському   та  світовому  освітньому  просторі,  а  людина  - захищеною і мобільною на ринку праці.

     Зростаючий освітній   потенціал    суспільства    забезпечить впровадження  новітніх виробничих та інформаційних технологій,  що дасть змогу протягом наступних 10-15 років скоротити відставання у темпах  розвитку,  а надалі істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинутих країн світу.

     Випереджальний розвиток  освіти  забезпечить  рівень   життя, гідний людини XXI століття.

 Глава Адміністрації

 Президента України                                                                                           В.ЛИТВИН

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про заходи щодо забезпечення

пріоритетного розвитку освіти в Україні

     З метою    забезпечення    поліпшення    функціонування    та інноваційного розвитку освіти  в  Україні,  підвищення  її  якості та доступності,    інтеграції    до    європейського    освітнього простору із  збереженням   національних   досягнень   і   традицій

п о с т а н о в л я ю:

     1. Оголосити   в   Україні   2011   рік   Роком   освіти   та інформаційного суспільства.

     2. Підтримати    ініціативу    освітянської    громадськості, Національної  академії  педагогічних  наук України та Міністерства освіти і  науки  України  щодо  проведення  у  березні  2011  року Всеукраїнського з'їзду працівників освіти.

     3. Кабінету Міністрів України:

     1) розробити  та  затвердити  до  15  грудня  2010  року план заходів з  проведення  у  2011  році  в  Україні  Року  освіти  та інформаційного  суспільства,  передбачивши,  зокрема,  заходи щодо створення умов для підвищення комп'ютерної грамотності  населення, підготовки   та   проведення  Всеукраїнського  з'їзду  працівників освіти,  в тому числі вирішення в  установленому  порядку  питання  фінансування таких заходів;

     2) здійснити  комплекс  заходів із забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні, в тому числі:

     а) розробити та затвердити в установленому  порядку  державні цільові   програми,   спрямовані   на   розвиток   дошкільної   та професійно-технічної  освіти,  впровадження  у  навчально-виховний процес         загальноосвітніх         навчальних        закладів інформаційно-комунікаційних  технологій,   поліпшення   роботи   з обдарованою  молоддю,  підвищення  якості  природничо-математичної освіти,  забезпечення  навчальних  закладів  сучасними  технічними засобами  навчання,  підтримку  входження  провідних університетів України до числа вищих навчальних закладів, визнаних у світі;

     б) внести до 1 грудня 2010 року зміни до  комплексного  плану заходів  з  розвитку  освіти  в  Україні  на  період до 2011  року ( 1352-2008-р ), державних цільових  програм  з  розвитку  освіти, зокрема  Програми  "Шкільний   автобус" ( 31-2003-п ),   Державної програми   "Вчитель"   (  379-2002-п  ),   з   метою   корегування передбачених ними завдань і заходів відповідно до сучасних потреб;

     в) забезпечувати:

     - вчасне та  в  повному  обсязі фінансування державних цільових  програм у галузі освіти, заходів з видання підручників, навчальних  посібників і методичної літератури;

    -  залучення громадськості  до підготовки та реалізації основних заходів  з  реформування  системи  освіти,  врахування  пропозицій громадських організацій із цих питань;

     г) здійснити  заходи  щодо вдосконалення порядку забезпечення навчальною літературою студентів вищих навчальних закладів,  учнів загальноосвітніх  і  професійно-технічних  навчальних  закладів  і вихованців  дошкільних   навчальних   закладів,   розроблення   та реалізації  пілотних  проектів  із  запровадження  підручників  на електронних носіях;

     д) опрацювати питання щодо підвищення  авторитету  робітничих професій в суспільстві,  забезпечити вирішення проблемних питань у системі   професійно-технічної   освіти,   зокрема,   модернізації матеріальних  і кадрових ресурсів,  кардинального оновлення змісту освіти  відповідно  до  європейських  стандартів  і  перспективних потреб ринку праці;

     е) підготувати  та  внести в установленому порядку пропозиції щодо   вдосконалення   механізму   працевлаштування    випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

     є) опрацювати питання щодо:

- удосконалення структури освіти;

- надання провідним    вищим   навчальним   закладам   реальної автономії як засобу поліпшення якості вищої освіти,  запровадження їх змагальності та відповідальності за результати роботи;

- оптимізації мережі    вищих   навчальних   закладів   та   їх підпорядкування, створення укрупнених регіональних університетів;

- посилення інтеграції освіти,  науки, виробництва, наукової та інноваційної складових у діяльності вищих навчальних закладів;

     ж) прискорити   розроблення  проекту  нової  редакції  Закону України "Про вищу освіту" (  2984-14  ),  забезпечити  організацію його   громадського   обговорення,   доопрацювання  з  урахуванням результатів такого обговорення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України;

     з) забезпечити  створення  ефективної  системи післядипломної освіти,  яка передбачатиме  мотивацію  громадян  до  безперервного фахового та особистісного вдосконалення;

     и) забезпечити    активізацію    роботи    із   запровадження інклюзивного навчання в дошкільних і  загальноосвітніх  навчальних закладах дітей з особливими потребами;

     і) вжити  заходів  щодо  поліпшення  роботи  з патріотичного, правового,   екологічного   виховання   дітей,    учнівської    та студентської   молоді,   формування  у  них  моральних  цінностей, соціальної   активності   та    громадянської    відповідальності, утвердження здорового способу життя;

     й) розглянути  питання  щодо поширення дії постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року N 1130  (  1130-2009-п  ) "Про встановлення надбавки вчителям,  вихователям загальноосвітніх навчальних закладів,  викладачам і майстрам  виробничого  навчання  професійно-технічних  навчальних   закладів  та  вищих  навчальних закладів I-II рівня акредитації  державної  та  комунальної  форми власності,   керівникам   та   заступникам  керівників  зазначених закладів, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників" на інших педагогічних працівників;

     к) вжити  невідкладних заходів щодо запровадження ефективного механізму  забезпечення   педагогічних   та   науково-педагогічних працівників житлом;

     л) вирішити   до   кінця   2010  року  питання  вдосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних    і   робітничих   кадрів,   на   підвищення кваліфікації  та  перепідготовку  кадрів  (післядипломна   освіта) відповідно  до  потреб  економіки  та  ситуації на національному і регіональних ринках праці;

     м) вжити  в  установленому  порядку  заходів  до  поетапного, починаючи   з   2011   року,   підвищення  розмірів  оплати  праці педагогічних і науково-педагогічних працівників та приведення  цих розмірів у відповідність із вимогами законодавства про освіту;

     н) забезпечити   запровадження,   починаючи   з   2011  року, національної системи моніторингу рівня  якості  освіти  та  участь української   сторони  у  відповідних  міжнародних  моніторингових дослідженнях.

     4. Міністерству освіти і науки України:

     1) вжити разом із  місцевими  органами  виконавчої  влади  за участю  Національної  академії педагогічних наук України,  органів місцевого  самоврядування  заходів   щодо   створення   умов   для забезпечення   виконання   вимог   закону   стосовно  обов'язкової дошкільної освіти  дітей  старшого  дошкільного  віку,  проведення необхідної  роз'яснювальної роботи серед населення стосовно форм і методів такої освіти, прав і обов'язків батьків;

     2) розробити   план   заходів    із    впровадження    єдиної інформаційної системи управління освітою;

     3) створити  до  1  травня  2011 року відкриту єдину державну електронну базу освіти;

     4) удосконалити до 15 листопада 2010 року  умови  прийому  до вищих навчальних закладів України,  оптимізувавши, зокрема, строки проведення вступної кампанії;

     5) вживати під час проведення вступних кампаній заходів  щодо забезпечення  належної  організації  роботи  з  прийому документів вступників  приймальними  комісіями  вищих  навчальних   закладів, об'єктивності та прозорості зарахування вступників на навчання.

     5. Міністерству    внутрішніх   справ   України   за   участю правоохоронних органів  активізувати  роботу  з  виявлення  фактів використання підроблених документів про освіту.

     6. Раді   міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям:

     - забезпечити до  31  грудня   2010   року   перегляд   програм Автономної Республіки Крим, регіональних програм з питань розвитку освіти,  розроблення  нових  програм  з  цих  питань,  зокрема  із запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

     - проаналізувати до  1  листопада  2010  року  стан  дошкільної освіти в регіонах,  розробити плани дій щодо поліпшення її якості, передбачивши,  зокрема,  заходи  з  відновлення  роботи дошкільних навчальних  закладів,  які  тимчасово  не  працюють,  а також   з будівництва нових закладів.                                    

 Президент України                                                                                               В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 30 вересня 2010 року N 926/2010

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

"Про позашкільну освіту"

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 28, ст.372 )

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Внести  до  Закону  України   "Про   позашкільну   освіту" ( 1841-14 )   (Відомості  Верховної Ради України,  2000 р.,  N 46, ст. 393;  2002 р.,  N 12-13,  ст.  92;  2003 р.,  N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250) такі зміни:

     1) частину  третю статті 11 після слів "методичні об'єднання" доповнити словами "відділи, відділення";

     2) частину   третю   статті   12   після   слів   "початкових спеціалізованих  мистецьких навчальних закладів" доповнити словами "(шкіл естетичного виховання)";

     3) у статті 16:

     -у частині першій  слова  "з  відповідним  органом  виконавчої влади" замінити словами "із засновником (власником)";

     -абзац другий  частини  другої  після слова "секцій" доповнити словами "відділів, відділень";

     4) у статті 18:

     -абзац четвертий частини другої викласти в такій редакції:

    - "Порядок наповнюваності  груп  в  початкових  спеціалізованих мистецьких навчальних  закладах  (школах  естетичного  виховання) визначається   Типовими   навчальними    планами,    затвердженими центральним органом виконавчої влади в галузі культури";

     у частині третій:

    -в  абзаці  другому  слова  "свідоцтво (посвідчення)" замінити словами "документ про позашкільну освіту";

     -абзац третій викласти в такій редакції:

     -"Зразки документів  про  позашкільну  освіту   затверджуються Кабінетом Міністрів України";

     -в абзаці  четвертому  слова  "свідоцтв (посвідчень)" замінити словами "документів про позашкільну освіту";

     -в абзаці  п'ятому  слова  "свідоцтв  (посвідчень)"   замінити словами "документів про позашкільну освіту";

     5) у статті 22:

    -абзаци перший-п'ятий   частини   першої   викласти   в  такій редакції:

    -"1. Норма годин на одну тарифну  ставку  керівників  гуртків, секцій,    студій,   клубів,   творчих   об'єднань   позашкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування,  типу  і  форми власності,    а    також   педагогічних   працівників   початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів  (шкіл  естетичного виховання) становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється  відповідно  до  обсягу  педагогічного  навантаження. Оплата  інших  видів педагогічної діяльності здійснюється в такому співвідношенні до тарифної ставки:

     -завідування майстернями - 15-20 відсотків;

     -завідування навчальними кабінетами,  відділами, відділеннями, лабораторіями,  куточками  живої природи,  дендропарками,  зимовим садом - 10-15 відсотків;

    -завідування паспортизованими музеями - 15-20 відсотків;

     -завідування навчально-дослідними   ділянками,   теплицями   - 10-15 відсотків";

     у частині другій:

     -абзац другий викласти в такій редакції:

     -"Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року можливий у разі зміни кількості годин за окремими навчальними програмами,  що  передбачається навчальним планом,  у разі вибуття або  зарахування   вихованців,   учнів,   слухачів   позашкільного навчального   закладу,  початкового  спеціалізованого  мистецького навчального  закладу  (школи   естетичного   виховання)   протягом навчального  року або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю";

     -доповнити абзацом третім такого змісту:

     -"Перерозподіл педагогічного   навантаження    в    початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) у зв'язку з вибуттям або  зарахуванням  учнів  протягом навчального року здійснюється керівником позашкільного навчального закладу";

     6) у статті 26:

     -у частині другій:

     -абзац третій викласти в такій редакції:

     -"Діти із багатодітних сімей,  діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди,   діти-сироти   і  діти,  позбавлені  батьківського піклування, здобувають позашкільну освіту безоплатно";

     -доповнити абзацами четвертим та п'ятим такого змісту:

     -"Порядок встановлення розміру плати за навчання в  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) визначається Кабінетом Міністрів України.

     -Місцеві органи   виконавчої   влади   та   органи   місцевого самоврядування  мають право встановлювати додаткові пільги з плати за навчання з урахуванням можливостей місцевих бюджетів";

     7) абзац  другий  частини  першої  статті  27   після   слова "визначається" доповнити словом "відповідними".

     2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

 Президент України                                                                                             В.ЮЩЕНКО

 м. Київ, 2 червня 2005 року

          N 2626-IV

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про заходи щодо забезпечення

пріоритетного розвитку освіти в Україні

     З метою    забезпечення    поліпшення    функціонування    та інноваційного розвитку освіти  в  Україні,  підвищення  її  якості та доступності,    інтеграції    до    європейського    освітнього простору із  збереженням   національних   досягнень   і   традицій

п о с т а н о в л я ю:

     1. Оголосити   в   Україні   2011   рік   Роком   освіти   та інформаційного суспільства.

     2. Підтримати    ініціативу    освітянської    громадськості, Національної  академії  педагогічних  наук України та Міністерства освіти і  науки  України  щодо  проведення  у  березні  2011  року Всеукраїнського з'їзду працівників освіти.

     3. Кабінету Міністрів України:

     1) розробити  та  затвердити  до  15  грудня  2010  року план заходів з  проведення  у  2011  році  в  Україні  Року  освіти  та інформаційного  суспільства,  передбачивши,  зокрема,  заходи щодо створення умов для підвищення комп'ютерної грамотності  населення, підготовки   та   проведення  Всеукраїнського  з'їзду  працівників освіти,  в тому числі вирішення в  установленому  порядку  питання  фінансування таких заходів;

     2) здійснити  комплекс  заходів із забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні, в тому числі:

     а) розробити та затвердити в установленому  порядку  державні цільові   програми,   спрямовані   на   розвиток   дошкільної   та професійно-технічної  освіти,  впровадження  у  навчально-виховний процес         загальноосвітніх         навчальних        закладів інформаційно-комунікаційних  технологій,   поліпшення   роботи   з обдарованою  молоддю,  підвищення  якості  природничо-математичної освіти,  забезпечення  навчальних  закладів  сучасними  технічними засобами  навчання,  підтримку  входження  провідних університетів України до числа вищих навчальних закладів, визнаних у світі;

     б) внести до 1 грудня 2010 року зміни до  комплексного  плану заходів  з  розвитку  освіти  в  Україні  на  період до 2011  року ( 1352-2008-р ), державних цільових  програм  з  розвитку  освіти, зокрема  Програми  "Шкільний   автобус" ( 31-2003-п ),   Державної програми   "Вчитель"   (  379-2002-п  ),   з   метою   корегування передбачених ними завдань і заходів відповідно до сучасних потреб;

     в) забезпечувати:

     - вчасне та  в  повному  обсязі фінансування державних цільових  програм у галузі освіти, заходів з видання підручників, навчальних  посібників і методичної літератури;

    -  залучення громадськості  до підготовки та реалізації основних заходів  з  реформування  системи  освіти,  врахування  пропозицій громадських організацій із цих питань;

     г) здійснити  заходи  щодо вдосконалення порядку забезпечення навчальною літературою студентів вищих навчальних закладів,  учнів загальноосвітніх  і  професійно-технічних  навчальних  закладів  і вихованців  дошкільних   навчальних   закладів,   розроблення   та реалізації  пілотних  проектів  із  запровадження  підручників  на електронних носіях;

     д) опрацювати питання щодо підвищення  авторитету  робітничих професій в суспільстві,  забезпечити вирішення проблемних питань у системі   професійно-технічної   освіти,   зокрема,   модернізації матеріальних  і кадрових ресурсів,  кардинального оновлення змісту освіти  відповідно  до  європейських  стандартів  і  перспективних потреб ринку праці;

     е) підготувати  та  внести в установленому порядку пропозиції щодо   вдосконалення   механізму   працевлаштування    випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

     є) опрацювати питання щодо:

- удосконалення структури освіти;

- надання провідним    вищим   навчальним   закладам   реальної автономії як засобу поліпшення якості вищої освіти,  запровадження їх змагальності та відповідальності за результати роботи;

- оптимізації мережі    вищих   навчальних   закладів   та   їх підпорядкування, створення укрупнених регіональних університетів;

- посилення інтеграції освіти,  науки, виробництва, наукової та інноваційної складових у діяльності вищих навчальних закладів;

     ж) прискорити   розроблення  проекту  нової  редакції  Закону України "Про вищу освіту" (  2984-14  ),  забезпечити  організацію його   громадського   обговорення,   доопрацювання  з  урахуванням результатів такого обговорення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України;

     з) забезпечити  створення  ефективної  системи післядипломної освіти,  яка передбачатиме  мотивацію  громадян  до  безперервного фахового та особистісного вдосконалення;

     и) забезпечити    активізацію    роботи    із   запровадження інклюзивного навчання в дошкільних і  загальноосвітніх  навчальних закладах дітей з особливими потребами;

     і) вжити  заходів  щодо  поліпшення  роботи  з патріотичного, правового,   екологічного   виховання   дітей,    учнівської    та студентської   молоді,   формування  у  них  моральних  цінностей, соціальної   активності   та    громадянської    відповідальності, утвердження здорового способу життя;

     й) розглянути  питання  щодо поширення дії постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 року N 1130  (  1130-2009-п  ) "Про встановлення надбавки вчителям,  вихователям загальноосвітніх навчальних закладів,  викладачам і майстрам  виробничого  навчання  професійно-технічних  навчальних   закладів  та  вищих  навчальних закладів I-II рівня акредитації  державної  та  комунальної  форми власності,   керівникам   та   заступникам  керівників  зазначених закладів, посади яких віднесені до посад педагогічних працівників" на інших педагогічних працівників;

     к) вжити  невідкладних заходів щодо запровадження ефективного механізму  забезпечення   педагогічних   та   науково-педагогічних працівників житлом;

     л) вирішити   до   кінця   2010  року  питання  вдосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних    і   робітничих   кадрів,   на   підвищення кваліфікації  та  перепідготовку  кадрів  (післядипломна   освіта) відповідно  до  потреб  економіки  та  ситуації на національному і регіональних ринках праці;

     м) вжити  в  установленому  порядку  заходів  до  поетапного, починаючи   з   2011   року,   підвищення  розмірів  оплати  праці педагогічних і науково-педагогічних працівників та приведення  цих розмірів у відповідність із вимогами законодавства про освіту;

     н) забезпечити   запровадження,   починаючи   з   2011  року, національної системи моніторингу рівня  якості  освіти  та  участь української   сторони  у  відповідних  міжнародних  моніторингових дослідженнях.

     4. Міністерству освіти і науки України:

     1) вжити разом із  місцевими  органами  виконавчої  влади  за участю  Національної  академії педагогічних наук України,  органів місцевого  самоврядування  заходів   щодо   створення   умов   для забезпечення   виконання   вимог   закону   стосовно  обов'язкової дошкільної освіти  дітей  старшого  дошкільного  віку,  проведення необхідної  роз'яснювальної роботи серед населення стосовно форм і методів такої освіти, прав і обов'язків батьків;

     2) розробити   план   заходів    із    впровадження    єдиної інформаційної системи управління освітою;

     3) створити  до  1  травня  2011 року відкриту єдину державну електронну базу освіти;

     4) удосконалити до 15 листопада 2010 року  умови  прийому  до вищих навчальних закладів України,  оптимізувавши, зокрема, строки проведення вступної кампанії;

     5) вживати під час проведення вступних кампаній заходів  щодо забезпечення  належної  організації  роботи  з  прийому документів вступників  приймальними  комісіями  вищих  навчальних   закладів, об'єктивності та прозорості зарахування вступників на навчання.

     5. Міністерству    внутрішніх   справ   України   за   участю правоохоронних органів  активізувати  роботу  з  виявлення  фактів використання підроблених документів про освіту.

     6. Раді   міністрів  Автономної  Республіки  Крим,  обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям:

     - забезпечити до  31  грудня   2010   року   перегляд   програм Автономної Республіки Крим, регіональних програм з питань розвитку освіти,  розроблення  нових  програм  з  цих  питань,  зокрема  із запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

     - проаналізувати до  1  листопада  2010  року  стан  дошкільної освіти в регіонах,  розробити плани дій щодо поліпшення її якості, передбачивши,  зокрема,  заходи  з  відновлення  роботи дошкільних навчальних  закладів,  які  тимчасово  не  працюють,  а також   з будівництва нових закладів.                                    

 Президент України                                                                                               В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 30 вересня 2010 року N 926/2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 14 червня 2000 р. N 963

Київ

Про затвердження переліку посад педагогічних

та науково-педагогічних працівників

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

           N  432 (  432-2001-п ) від 06.05.2001

           N   40 (   40-2004-п ) від 14.01.2004

           N 1567 ( 1567-2004-п ) від 17.11.2004

           N 1148 ( 1148-2005-п ) від 30.11.2005

           N  203 (  203-2006-п ) від 22.02.2006

           N   94 (   94-2007-п ) від 31.01.2007 }

      { Про підвищення посадових окладів  додатково див.

        Постанову КМ N 643 ( 643-2007-п ) від 20.04.2007 }

         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

           N 872 ( 872-2007-п ) від 26.06.2007

           N 635 ( 635-2012-п ) від 18.07.2012

           N 531 ( 531-2015-п ) від 29.07.2015 }

     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     Затвердити перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що додається.

     Прем'єр-міністр України                                                                        В.ЮЩЕНКО

                                         ЗАТВЕРДЖЕНО

                             постановою Кабінету Міністрів України

                                  від 14 червня 2000 р. N 963

ПЕРЕЛІК

посад педагогічних та науково-педагогічних

працівників

         { У тексті переліку слово "завідуючий" замінено словом  "завідувач"  згідно  з  Постановою КМ   N 40 ( 40-2004-п ) від 14.01.2004 }

Посади педагогічних працівників

     Директор,  завідувач,  начальник вищого навчального закладу I та   II   рівня   акредитації,  професійно-технічного  навчального закладу,  загальноосвітнього  навчального   закладу,   навчального закладу  для  громадян,  які  потребують  соціальної  допомоги  та реабілітації,  дошкільного  навчального   закладу,   позашкільного навчального  закладу  (на  якого  поширюються  умови  оплати праці працівників  установ  і  закладів  освіти),  навчально-методичної, методичної,   науково-методичної   установи,  навчального  закладу післядипломної   освіти,   приймальника-розподільника   для  дітей органів    внутрішніх    справ,   притулку   для   дітей,   центру соціально-психологічної             реабілітації            дітей, психолого-медико-педагогічної  консультації, навчально-виробничого (міжшкільного)  комбінату  (центру),  школи-дитячого  садка, інших навчально-виховних   комплексів   (об'єднань);   їх  заступники  з навчальної,  виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної,   навчально-виробничої   роботи;  заступники директора   з   навчально-виховної,  навчальної,  виховної  роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації інвалідів;  ранньої  реабілітації  дітей-інвалідів.

     { Абзац перший розділу  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановами  КМ  N 40 (  40-2004-п  )  від  14.01.2004,  N  1148  (  1148-2005-п  )  від 30.11.2005,   N   203   (  203-2006-п  )  від  22.02.2006,  N  872 ( 872-2007-п ) від 26.06.2007 }

     Завідувач:   логопедичного   пункту,   інтернату  при  школі, заочного відділення школи,  фільмотеки, навчально-консультаційного пункту,   відділення  навчального  закладу,  навчально-методичного кабінету    (лабораторії);    завідувач,    керівник    виробничої (навчальної) практики,  фізичного виховання,  навчально-виробничої

(навчальної) майстерні, відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напряму діяльності, його заступник; завідувач навчальної (педагогічної) частини закладів охорони  здоров'я  та  соціального забезпечення.  { Абзац другий розділу в редакції Постанови КМ N 40 ( 40-2004-п ) від 14.01.2004 }

     Вчителі,  викладачі  всіх  спеціальностей,  асистент  вчителя загальноосвітнього    навчального   закладу   з   інклюзивним   та інтегрованим  навчанням,  асистент  вчителя-реабілітолога, старший викладач  вищого  навчального  закладу  I  і II рівня акредитації, майстер   виробничого  навчання,  педагог  професійного  навчання, старший  вихователь,  вихователь,  асистент вихователя дошкільного навчального    закладу,    соціальний    педагог   по   роботі   з дітьми-інвалідами, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення,  методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний  педагог,  керівник  гуртка, секції, студії, інших форм гурткової     роботи;     концертмейстер,    художній    керівник, культорганізатор,  акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів  освіти;  старший  вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний  керівник,  інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор         слухового         кабінету,         консультант психолого-медико-педагогічної  консультації,  старший  керівник та керівник   туристських  груп  (походу,  екскурсії,  експедиції)  у позашкільних  закладах;  старший  майстер  у професійно-технічному навчальному  закладі,  перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму,  старший  черговий  з режиму, черговий з режиму у закладах освіти   для   громадян,  які  потребують  соціальної  допомоги  і реабілітації.   {   Абзац   третій  розділу  "Посади  педагогічних

працівників"  із  змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 432 (  432-2001-п ) від 06.05.2001, N 40 ( 40-2004-п ) від 14.01.2004, N  1567  (  1567-2004-п ) від 17.11.2004, N 635 ( 635-2012-п ) від 18.07.2012, N 531 ( 531-2015-п ) від 29.07.2015 }

Посади науково-педагогічних працівників вищих

навчальних закладів III-IV рівня акредитації

     Керівник   (ректор,   президент  тощо),  заступник  керівника (перший     проректор,     проректор,    перший    віце-президент, віце-президент),   діяльність   якого  безпосередньо  пов'язана  з навчально-виховним   або   науковим  процесом,  керівник  філіалу, заступники   керівника   філіалу  (діяльність  яких  безпосередньо пов'язана  з  навчально-виховним  або науковим процесом), керівник вищого навчального закладу післядипломної освіти, що акредитований за   III   або   IV   рівнем,  його  заступники  (діяльність  яких безпосередньо   пов'язана   з   навчально-виховним   або  науковим процесом),   завідувач  кафедрою  -  професор,  професор,  доцент, старший  викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер,  концертмейстер, декан, заступник декана, керівник навчально-наукового  інституту у складі вищого навчального закладу IV   рівня   акредитації,   його   заступники   (діяльність   яких безпосередньо   пов'язана   з   навчально-виховним   або  науковим процесом),     вчений    секретар,    завідувач:    докторантурою, аспірантурою, ординатурою, інтернатурою, підготовчим відділенням.

{  Розділ  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою  КМ N 40 ( 40-2004-п ) від 14.01.2004, N 94 ( 94-2007-п ) від 31.01.2007 }